Тематична виставка
«Телеграфна стрічка»
160 років тому ( у 1862 році) у місті Рівному запрацював телеграф. З метою ознайомлення з історією винаходів того часу, у відділі обслуговування дітей 1-9 класів та дошкільників, представлена тематична виставка «Телеграфна стрічка», яка познайомить читачів з цим важливим досягненням 19 століття.
Наприкінці 16 століття італійський вчений Джованні делла Порто запропонував раз і назавжди позбавити співвітчизників необхідності місяцями очікувати новини. Він розробив систему прокладання спеціальних «переговорних» труб. Мережа таких пристроїв повинна була вкрити всю Італію,але сприйняли ідею вченого дуже прохолодно. Коли француз Клод Шапп запропонував свою систему передачі інформації, влада не відкладала втілення нововведення в життя. Всю територію країни вкрили башти, на яких встановили особливі пристрої. Вони складалися з великих планок, які легко було побачити навіть на значній відстані. В темну пору доби на кінцях планок запалювали сигнальні вогні. При кожній башті постійно чергував телеграфіст. Він міняв положення планок, повторюючи сигнали, що їх передавали з найближчої до місця башти. Такий «оптичний телеграф» діяв на диво швидко, сам Наполеон почав популяризувати нову систему у всій Європі. Але погані погодні умови не дозволяли передавати повідомлення. В нагоді став електрострум, який досі на той час вважали мало не науковим казусом : вчені не могли збагнути, куди пристосувати відкриття. У 1809 році Мюнхенський академік Земмерінг запропонував пристрій, в якому 35 дротів відповідали літерам і цифрам. Саме повідомлення надходило…в невеличку ванну з водою! Завдяки цьому електричний ланцюг замикався і новину можна було «прочитати» за повітряними бульбашками. Були ще спроби інших винахідників. Нарешті у 1837 році американець Морзе винайшов новий передавальний пристрій, в якому застосовувалася спеціальна абетка (довгі та короткі сигнали), який одразу здобув визнання у всьому світі. Протягом наступного десятиліття телеграфні кабелі вкрили більшу частину території Північної Америки та Європи. А в 1866 році спеціально сконструйований корабель «Грейт Істерн» проклав кабель по дну Атлантичного океану. Телеграф виявився дуже «живучим» пристроєм. З плином часу чудернацька абетка перекочувала і в ефір. Також запрацювала Індоєвропейська лінія зв'язку. І зрозуміло, чому згадують про телеграфістів того часу, як про привілейований клас виключно дворянського походження. Це тому, що на тлі тотальної безграмотності і не освіченості в 19 сторіччі ті люди були як боги інженерної думки і творили чудо передачі слів на відстань.
