Виставка-інсталяція
«Дух, що тіло рве до бою»
(До 170-річчя від дня народження Івана Франка, українського прозаїка, поета, публіциста)
В переддень 170 річниці від дня народження Івана Франка - поета, письменника, філософа, політика і громадського діяча для відвідувачів бібліотеки представлена книжкова виставка. Народився письменник в селі Нагуєвичі (нині Дрогобицького району Львівської області) в родині селянина-коваля. Своє дитинство і навчання у початковій школі згодом поклав в основу сюжетів оповідань «Грицева шкільна наука», «Олівець», «Отець-гуморист», «Малий Мирон», – які стали перлинами його творчості. У 1864– 1867 роках він продовжив навчання в міській школі з німецькою мовою викладання у Дрогобичі, а 1867 року – вступив у Дрогобицьку реальну гімназію імені Франца-Йосифа з польською мовою навчання і закінчив її з похвальним свідоцтвом. В 1874 році Іван Франко дебютував сонетом “Народна пісня” у львівському журналі “Друг”.
З 1875 року Іван - студент філософського факультету Львівського університету. Був скромним і неговірким, але мав феноменальні здібності: міг дослівно переказати все, що розповідали викладачі на заняттях. Також вчиася в Чернівецькому та Віденському університетах.
За свої політичні погляди неодноразово був арештований. Писав вірші, новели, повісті, романи, монографії, щороку писав 5-6 книг. Зібрав величезну бібліотеку з понад 500 томів. У 1882 році львівський літературний часопис «Зоря» оголосив конкурс на кращий історичний твір, Іван Франко став переможцем цього конкурсу, написавши за шість тижнів повість «Захар Беркут». 1886 році познайомився з Ольгою Хоружинською, і одружився з нею. У них народилось четверо дітей.
Творчий доробок Івана Франка нараховує більше 8 тисяч творів та наукових праць, написаних ним українською (більшість текстів) та іншими мовами. Літературний здобуток Івана Франка – це ціла епоха в українському письменстві, його праця сприяла розвитку української літератури.
