Літературний портрет Ліни Костенко "Лінію оборони тримають живі"
Ліна Василівна Костенко народилася 19 березня 1930 р. у м.Ржищеві на Київщині в родині вчителів. Школяркою відвідувала літстудію при журналі "Дніпро". Навчалася у Московському літературному інституті ім. М. Горького.
У 1957 році вийшла перша книжка її поезій "Проміння землі". Друга збірка "Вітрила" опублікована в 1958 році, згодом - збірка "Мандрівки серця" (1961р.)
У 1962 р. збірка "Зоряний інтеграл" зазнала цензури, авторку заборонили до друку до 1977 року, до появи збірки "Над берегами вічної ріки". Саме в цей час були написані славетні "Берестечко", "Маруся Чурай", і вірші, що склали книжки "Над берегами вічної ріки" та "Неповторність".
1989 році вийшла збірка "Сад нетанучих скульптур". За роман у віршах "Маруся Чурай" та збірку "Неповторність" поетеса отримала Державну премію України імені Т. Г. Шевченка.
Збірка "Вибране" побачила світ у 1989р.
У 2000р. Ліна Костенко стала першим лавреатом Міжнародної літературно-мистецької премії ім. Олени Теліги.
Ліна Костенко - принципова, чесна, прямолінійна поетеса, яка не боялася виражати свою позицію відкрито і відверто. Сьогодні часто цитують відому авторку. Її слова, як зброя в руках воїна : "Бо хто за що, а ми - за незалежність"

