Літературна цікавинка "Байкар. Поет. Прозаїк"
2 лютого виповнюється 210 років від дня народження «творця українського байкарства» Євгена Павловича Гребінки.
Талановитий письменник, «автор пречудових українських байок» (за висловом Івана Франка), задушевних ліричних віршів, оповідань і повістей російською мовою, організатор літературних сил – така заслуга Євгена Гребінки перед рідною культурою за дуже короткий вік, - усього 36 років відвела йому доля. А ще готувала його до найважливішої події в житті – зустрічі з кріпаком Тарасом Шевченком. Саме Євген Гребінка докладе зусиль, аби викупити його з кріпацтва та видати «Кобзар».
Народився Євген Павлович Гребінка 2 лютого 1812 року у сім’ї дрібного поміщика, відставного гусарського офіцера, на хуторі Убіжище поблизу Пирятина на Полтавщині. Початкову освіту здобував удома від приватних учителів, згодом учився в Ніжинській гімназії вищих наук (1825-1831), тут почалася його літературна діяльність.
У 1834 р. Гребінка переїжджає до Петербурга, де зав’язує знайомства з літераторами й діячами російської культури, відвідує літературні салони і влаштовує літературні вечори в себе вдома. Займає посади на цивільній службі, друкується в столичних журналах.
1834 року письменник видає першу збірку байок «Малороссийские приказки».
Євген Гребінка умовив українського поміщика П. Мартоса оплатити видання «Кобзаря».
На честь їхньої дружби вдячний Шевченко пише акварельний портрет Євгена Гребінки, присвячує своєму благодійнику поезію «Перебендя».
З кінця 30-х рр. Гребінка виступає як організатор українських літературних сил. Так, за його участю в 1841 р. виходить альманах «Ластівка», на сторінках якого були опубліковані твори Шевченка, Котляревського, Квітки-Основ’яненка, Боровиковського, Забіли та інших авторів.
Основні твори: балада «Човен»(1833), поезії «Українська мелодія» (1840), байки «Віл», «Цап», «Школяр Денис», «Лебідь і Гуси», «Ведмежий суд» (1834), «Рибалка», роман «Чайковський».
Твори Гребінки поетизують красу праці, людяність, скромність, безкорисливу дружбу, засуджують егоїзм, безсердечність, фальш.
Помер письменник 15 грудня 1848 р. від туберкульозу. Згодом його тіло було перевезено в Україну й поховано в Мар’янівці, поряд з Убіжещем.
