Зроніть сльозу. Бо ми не мали сліз.
Заплачте разом, а не наодинці.
Зроніть сльозу за тими, хто не зріс,
Що мали зватись гордо — українці.
Згадайте нас — бо ми ж колись жили.
Зроніть сльозу і хай не гасне свічка!
Ми в цій землі житами проросли,
Щоб голоду не знали люди вічно
Голодомор... Страшне слово, яке болем ятрить серця українців, що накрило собою величезну країну, квітучу, родючу і щедру. Помирали люди, молоді, здорові, яких можна було врятувати дуже просто: голодним потрібно було лише дати хліба. Та навіть не дати, а повернути.
Такими словами розпочалась година скорботи «Голод – печаль і скорбота України», яку підготували та провели бібліотекарі бібліотеки-філії № 5 Олена Кравець та Руслана Коник разом з учителем НВК № 17 Вікторією Сернюк.
Учні 9 класу підготували літературну композицію «Голод 33 року – його наслідки для населення України». Старшокласників вразили спогади очевидців тих страшних часів, які зачитала бібліотекар Олена Кравець.
Учні школи ознайомились з книжковою поличкою про страшну історичну катастрофу України «Невиплакані сльози України». Година скорботи завершилась запаленням свічки пам'яті і вшануванням хвилиною мовчання всіх заморених голодом.
