Восени 1932 року село було в основному колективізоване. З технічного боку заготівля зерна стала зовсім простою справою: зерно вивозили на елеватори прямо з колгоспних полів. Як наслідок цих заготівель у першій половині 1932р. в 44 районах УРСР спалахнув повальний голод. Період з 1932 – 1933 років означений одним словом – голод. Українські села вмирали в страшних муках голоду, знищувались усі ознаки людяності. Запанувала безпрецедентна наруга над людською сутністю, панували наклепи, доноси, злодійства, грабунки, вигнання сімей з їхніх домівок, нищення добра, вседозволеність зайд, нероб і злодюг. Панувала апатія смерті.
Пам’яті мільйонів українських селян, які загинули мученицькою смертю від штучно створеного радянським режимом голоду 1932 – 1933 роках, бібліотекарі бібліотеки-філії № 9 в НВК «Школа – ліцей» № 2 з учнями 8-А класу, провели годину реквієм «Голодний рік, як чорна птиця, над краєм змореним літав».
