Виставка-портрет ”Світ творів Бориса Харчука”

В найтяжчі для України і українців часи випробувань та боротьби за своє існування особливо важливо привертати увагу до імен тих особистостей , що творили нашу літературу, культуру й історію, але незаслужено мало місця займають в інформаційному та культурному просторі. Одне з таких імен - Борис Харчук.

13 вересня 2026 року йому виповнилось би 95 років.

Борис Микитович Харчук - український письменник, прозаїк, журналіст, автор творів для дорослих і дітей. Його дитинство припало на складні роки війни, а літературний шлях розпочався у 1950-х. Працював журналістом, був першим редактором дитячого журналу «Малятко», а з 1960-х років повністю присвятив себе літературній праці.

У його творчому доробку - романи, повісті, оповідання, новели, твори для дітей. Серед найвідоміших -«Волинь», «Майдан», «Хліб насущний», «Кревняки», «Школа», «Невловиме літо», «Подорож до зубра», «Горохове чудо», «Материнська любов», а особливе місце посідає повість «Планетник».

Борис Харчук - представник покоління українських шістдесятників, письменник, який у своїй творчості відстоював право українця на власну історичну пам’ять, гідність і правду. А ще писав про людину, родину, землю, народну мораль, добро і зло, про відповідальність перед своїм народом. Його твори часто ставили перед читачем непрості моральні питання.

За життя Бориса Харчука побачила світ лише частина написаного ним. Радянська цензура вилучала з творів цілі фрагменти, а деякі рукописи взагалі не дозволяли друкувати. Роман «Межі і безмежжя», написаний ще 1966 року, вийшов лише через багато років - уже після смерті письменника. Після його смерті були опубліковані також інші твори, зокрема «Українські ночі», «Мертвий час», оповідання та новели.

Борис Харчук помер 16 січня 1988 року в Ризі, він прожив лише 56 років.

Сьогодні ми пропонуємо нашим читачам відкрити книги Бориса Харчука заново, дати їм нове життя і нове прочитання - і тим самим зберегти частину нашої літературної пам’яті.