Етнографічна гостина
«Раїса Цапун – з бабусиної скрині: традиційна спадщина Рівненського Полісся»
Сьогодні в книгозбірні унікальна зустріч студентів Рівненського музичного фахового коледжу з берегинею народної культурної спадщини - Раїса Цапун, доцентом кафедри музичного фольклору РДГУ, фольклористом, етнографом, виконавицею українського пісенного фольклору, художнім керівником та учасницею народного аматорського тріо «Ярина» Рівненського міського будинку культури. Людиною, яка зберігає та передає пісні північних районів Рівненщини, їх звичаї та вишивані традиції. Пані Раїса є носієм нематеріальної спадщини українського народу. Викладачка разом із своїми студентками подарувала присутнім можливість поринути в історичне минуле Поліського краю, туди, де жили щасливі люди - ткали, вишивали і співали. Мисткиня розповідала про відроджений вид традиційного ткацтва - поліський серпанок, осередком виготовлення якого на Рівненщині є село Крупове, що на Дубровиччині. Виготовлення такого полотна сягає давніх часів Київської Русі. Щоб виткати серпанок, треба виростити спеціальний льон-лущик (простяк). Жінки в піст ткали і співали про жіночу долю. З серпанку шили святковий одяг, який супроводжував людину все життя, а зберігали наткане серпанкове полотно у скринях (кухрах). Легка напівпрозора тканина була мрією всіх молодих дівчат, в серпанковий одяг вдягалися наречені, в нього сповивали новонароджену дитину, але дозволити собі такий одяг могли лише заможні селяни. Раїса Володимирівна демонструвала копію серпанкового костюма кінця 19 поч. 20 століття. Одягнені в костюми з «бабусиної скрині» студентки факультету музичного мистецтва, спеціальність музичний фольклор, Рівненського Державного гуманітарного університету Іванна Плисюк, Андріана Плугатаренко, Дарія Саванчук та Тетяна Мартинюк виконували Поліські веснянки-заклички: Прийшла весна; Ой уже весна скресла; Ой село, село; Ой рано, рано; Ой дай, Боже….
У серпні 2007 року рішенням Рівненської обласної ради «Серпанковий одяг» внесений до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.
Захід залишив дуже приємні враження, гості поринули в атмосферу українських традицій та відчули красу народних пісень. Зустріч принесла гарний настрій і допомогла ще раз відчути багатство української культури й народних звичаїв.
