Манускрипт пам’яті «Ніл Хасевич – художник-борець» (До 120 років від дня народження Ніла Хасевича, українського художника, графіка, громадського і політичного діяча)

25.11.2025
Поділитись в соцмережах:
Манускрипт пам’яті «Ніл Хасевич – художник-борець» (До 120 років від дня народження Ніла Хасевича, українського художника, графіка, громадського і політичного діяча)

Манускрипт пам’яті

«Ніл Хасевич – художник-борець»

(До 120 років від дня народження Ніла Хасевича, українського художника, графіка, громадського і політичного діяча)

Життєпис українського художника Ніла Хасевича (1905–1952) і його родини є яскравим відображенням героїчної боротьби громадян за незалежність України. Ніл Хасевич народився в селі Дюксин, Костопільського повіту (тепер Костопільського району Рівненської області). Захоплення образотворчим мистецтвом допомогло йому долати все: матеріальні нестатки, самоту, а незабаром і велику фізичну травму.
Сьогодні, в день його народження, користувачі Бібліотека-філія №3 Рівненської ЦБС мали змогу переглянути манускрипт пам’яті «Ніл Хасевич – художник – борець». З презентації перед читачами постала постать митця, якому із фантазією й творчою уявою вдавалось усе: обкладинки, карикатури, печатки, штампи, листівки, бофони (скорочення від слів «бойовий фонд» – грошові документи ОУН і УПА), також проєкти військових нагород.
Ніл Хасевич вважав, що митець не має права стояти осторонь переломних подій, усвідомлюючи при цьому, що інтерес до його творчості з боку влади йому несе небезпеку. Так почався надзвичайно плідний, але і останній період у житті Ніла Хасевича, чи то «Бея», «Зота», «Рибака», «Левка» – псевдо, під якими художника знали підпільники. З цього часу і до кінця своїх днів Ніл Хасевич жив і працював у криївках.
Він міг бути успішним художником і жити богемним життям, виставляючись у закордонних салонах. Натомість став митцем-повстанцем, обравши криївку з примітивним друкацьким верстатом. Слава знайшла його вже після смерті - бо саме Хасевич створив більшість візуальних матеріалів Армії.
Актуальними і для сьогодення є його слова:“У своєму житті я втратив уже все, але як довго залишиться бодай одна краплина моєї крові, я буду битися з ворогами свого народу. Я хочу, щоб світ знав, що визвольна боротьба триває, що українці б'ються”.