Літературний портрет
«Творча спадщина Бориса Олійника»
(До 90 років від дня народження Бориса Олійника, українського поета)
…Та є у поезії вища мета,
Не звітна і владі небес:
«Зозуля йому відкувала літа,
А він уже в Слові воскрес»
90 років минає з того часу, коли 22 жовтня 1935 року в с. Зачепилівка Новосанжарського району на Полтавщині народився майбутній український поет Борис Олійник. Його постать в українській культурі унікальна. Він є автором понад півсотні книг віршів, поем, есе та публіцистики, які перекладалися багатьма мовами світу. Лавреат багатьох премій, був Членом НАН України та Міжнародної Слов’янської академії, Герой України…… Генетичний код , закладений батьком-матір’ю зробив з нього справжнього українця і добру людину. Батько був журналістом, але загинув на війні, залишивши в пам'ять про себе синові вишиту сорочку і кишеньковий годинник. Мати- Марфа все життя працювала в селі, в колгоспі, та в найтяжчих умовах повоєнного життя виховала гідного сина. Друкуватись Борис почав ще в школі. Перший вірш було опубліковано 1948 року.
У 1958 р. Борис закінчив факультет журналістики Київського університету. Працював в редакціях різних газет і журналів, був заступником голови правління Спілки письменників України, потім секретарем цієї спілки, головою правління Українського Фонду культури… В його творах звучить турбота про долю рідного народу - Мови, Матері, Батьківщини, Землі, Хліба... . Материнська тема в творчості Бориса Олійника звучить щиро і з любов’ю в поетичній збірці «Сива ластівка» яка відзначена у 1983 році Шевченківською премією. Колись він сформулював своє життєве і мистецьке кредо: «Писати, як живеш, а жити, як пишеш». Багатомільйонну любов українців він заслужив саме за свої щирі, чудові ліричні вірші, багато з яких стали піснями у співавторстві з найвідомішими композиторами України. Поет є прикладом того, як багато може встигнути зробити творча людина за своє життя. Для нас Борис Олійник залишається поетом з великої літери та класиком сучасної української літератури.
