Народознавча розвага ”Вулицею йдемо - Купайло несемо” («Бібліотека під відкритим небом – 2025» в рамках мистецького проєкту «Рівне. Літо. Музика

Народознавча розвага

"Вулицею йдемо - Купайло несемо"

(«Бібліотека під відкритим небом – 2025» в рамках мистецького проєкту «Рівне. Літо. Музика – 2025»)

Свято "Івана-Купала" - це свято символізує народження літнього сонця – Купала. А от де взялося ім’я Іван у язичницького божества Купала, може відповісти історія християнської церкви. Саме у IV столітті н. е. цей день вона проголосила святом народження Івана Хрестителя – предтечі Ісуса Христа. Внаслідок християнізації у святі язичницьке найменування «Купала» поєдналося з християнським «Івана». На території України впродовж багатьох століть купальські звичаї змінювалися, завжди мали локальні відмінності, не скрізь однаково збереглися – найбільше на Поліссі, як одній з архаїчних зон слов’янського світу.

Щодо традицій — в Україні перед святом Купала збирали трави, вірячи в їхню чудодійну силу, часто зберігали їх цілий рік для лікування. Саме святкування відбувалося на берегах річок — там ставили прикрашене купальське дерево, навколо якого водили танки й співали пісні, топили у воді або спалювали опудало Купайла чи Марени. Марена у слов'ян — зимове божество, що морить землю холодом, а людину — хворобами та голодом. У деяких регіонах її також вважали старшою русалкою.

Обов'язково ворожили, адже купальські обряди вважалися магічними, а купальські вогні — жертовними і водночас очищувальними.

Нині це свято рахується розвагою, яку ми відтворили на території бібліотеки-філії №5 ,та місцевої річечки.

Народознавча розвага ”Вулицею йдемо - Купайло несемо” («Бібліотека під відкритим небом – 2025» в рамках мистецького проєкту «Рівне. Літо. Музика – 2025»)