Розгорнута книжкова виставка у Центральна міська бібліотека Рівненської ЦБС «Справжній скарб української літератури», присвяченої поетові, нагадує відвідувачам про творчий доробок майстра слова – його незабутні поетичні збірки: «На білих островах», «Під о

19 березня відзначаємо 130-річчя від дня народження Максима Тадейовича Рильського (1895-1964) – видатного українського поета, автора музичних творів, мовознавця, громадського діяча. Він був майстром художнього перекладу, вільно володів 13 мовами. Справжньою сенсацією став його переклад «Пана Тадеуша» та «Кримських сонетів» А.Міцкевича. Вірші Рильського відомі всім ще з шкільної програми. Історія життя цієї людини – це майстерне балансування на межі ХХ століття. Тоді час був такий: поет зумів вижити в роки сталінських чисток, пристосуватись і створювати вірші на догоду владі, але не втратив себе і свого унікального поетичного голосу.

Розгорнута книжкова виставка у Центральна міська бібліотека Рівненської ЦБС «Справжній скарб української літератури», присвяченої поетові, нагадує відвідувачам про творчий доробок майстра слова – його незабутні поетичні збірки: «На білих островах», «Під осінніми зорями», «Синя далечінь», «Крізь бурю і сніг», «Гомін і відгомін», «Троянди й виноград» та інші.

Поет народився у Києві, батьки назвали хлопчика Максимом – на честь козацького отамана Максима Залізняка. Вже з дитинства його світогляд формувався завдяки друзям батька – композитора Миколи Лисенка, етнографа Дмитра Ревуцького, актора і режисера Панаса Саксаганського… Хлопчина вчився у приватній гімназії, потім у Київському імператорському університеті. Але через революційні події й громадянську війну, у 1918 році покинув навчання. Та політика і буремні події його не цікавили. Він багато років вчителював, викладаючи історію, українську мову та літературу. Одночасно набирає сили його творча діяльність: він вступає до мистецької групи «неокласиків». Потім буде ув’язнення, вихід друком збірок поезій, робота в редакції журналу «Українська література». Під час Другої світової війни зброєю митця стало натхнене перо поета і публіциста. Вже тоді країна почула його полум’яне «Слово про рідну матір». Після війни Рильський стає головою президії Спілки письменників України, отримує науковий ступінь доктора філологічних наук, та стає дійсним членом АН СРСР. Заповітом для нащадків став його вірш «Рідна мова». І ми пам’ятаємо, що Максим Рильський – загальновідомий класик літератури, а його твори – окраса та гордість української культури.