Презентація-огляд
«Всеволод Нестайко – чарівник сміху та пригод»
30 січня виповнюється 95 років з дня народження талановитого письменника, книгами якого зачитується не одне покоління читачів. При згадці про Всеволода Нестайка багато хто мимоволі посміхнеться. Дорослі згадують дитинство, діти тут же називають "В Країні Сонячних Зайчиків" та "Тореадорів з Васюківки".
Рідною мовою в сім’ї Нестайка була російська, але мама віддала Всеволода вчитися в українську школу - "щоб знав мову батька". Всеволод мріяв бути капітаном далекого плавання, але через те, що не розрізняв зелений та червоний кольори, мрії не збулися. Письменник згадує: "У дитинстві я був худенький і маленький - чи не найменший у першому класі. І хотів якнайшвидше вирости. За порадою однокласника Васі, такого ж, як я, шпінгалета, я прив’язував до однієї ноги важку праску, до другої - цеглину, хапався за верхню планку одвірка і висів, поки вистачало сил, намагаючись витягти своє тіло. А ще той Вася мені сказав, що від дощу все росте. І я довго простоював під дощем. Мама дивувалася, чого в мене постійний нежить" .
Першу повість-казку "В Країні Сонячних Зайчиків" Нестайко писав упродовж 40 років - діти спонукали продовжувати історію. Якось на зустрічі з юними читачами до Нестайка звернулася дівчинка - мовляв, у автора всі персонажі - хлопці, а треба ж щось і про дівчат. Невдовзі письменник написав пригодницьку повість "В Країні Місячних Зайчиків" , головною героїнею була дівчинка Нуся. У 1979 році Міжнародна рада з дитячої та юнацької літератури включила твір автора "Тореадорів з Васюківки" до найвидатніших творів світової літератури для дітей. У 1990 році вийшла книга Нестайка "Таємничий голос за спиною", через яку письменника вважають основоположником українського дитячого детективу. Книги Нестайка перекладено 20 мовами світу - зокрема, англійською, німецькою, французькою, іспанською, російською, арабською, бенгалі, угорською, румунською, болгарською, словацькою.
Помер Всеволод Нестайко 16 серпня 2014 року та похований у Києві на Байковому кладовищі. На його похорон сотні людей взяли із собою дзеркальця - аби провести улюбленого письменника в останній путь сонячними зайчиками.
