Огляд творчості «Життя оповите легендами, байками і піснями»

12.06.2024
Поділитись в соцмережах:
Огляд творчості «Життя оповите легендами, байками і піснями»

Огляд творчості

«Життя оповите легендами, байками і піснями»

«Коли люди стали ненавидітися і теряли людське серце, тоді зійшов Ангел Доброти на землю…» Марко Черемшина, казка «Незабудька»
13 червня 2024 року виповнюється 150 років від дня народження видатного українського письменника, юриста, культурно- громадського діяча Марка Черемшини (Івана Семанюка). Народжений в с. Кобаки, Косівського повіту в селянській родині. Закінчив початкову школу і пішов вчитися в Коломийську гімназію. В гімназії терпів знущання від незнання польської мови та мужицького одягу. Але розумний хлопець швидко вивчив мову і увійшов в число кращих учнів. В старших класах гімназії розпочинає свою літературну діяльність. 1895 рік- пише драму «Несамовиті» і надсилає на конкурс Львівського журналу «Зоря». До друку вона не потрапила. На початку 1896 року в чернівецькій газеті «Буковина» (редактор Осип Маковей) було надруковано перше оповідання Івана Семанюка під літературним ім’ям Марко Черемшина. Глибокий знавець селянського життя і побуту Марко Черемшина показував у своїх творах колоритну панораму життя гуцулів. Після закінчення гімназії він їде до Відня, де вступає в університет на юридичний факультет. Пише і друкується. 1901рік – виходить перша письменника книга «Карби», в якій зображено життя зубожілого гуцульського селянства. Працює адвокатом. У 1912 році відкриває власну адвокатську канцелярію в м. Снятині і все життя захищає селян і пише. В 1919 році почалися друкуватися новели про руїни галицького села під час Першої світової війни представлені в книзі «Село вигибає» . В третю книгу «Верховина» входять оповідання про життя селян під гнітом польської влади. Життя і творчість письменника невіддільна від народного життя його рідного краю- карпатських верховин, любої його серцю гуцульщини. Народна поезія, пісня, колядки, щедрівки, думи, легенди стали для нього першою школою мистецького слова. Все це в поєднанні з гуцульським діалектом, яким писав свої твори Марко Черемшина, надало його письму самобутнього колориту і художньої принади. Нажаль не втілив всі свої письменницькі плани в життя, помер 25 квітня 1927 року.