Виставка книг
"Леся Українка - поетеса хоробрості і боротьби"
25 лютого виповнюється 153 роки від дня народження Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач). В читальній залі бібліотеки представлена виставка книг присвячена життю і творчості письменниці. Сьогодні відвідувачі знайомились з книгами та згадували Лесю Українку - письменницю, перекладачку, культурну діячку, виховану, інтелігентну жінку, яка є однією з найвідоміших жінок давньої і сучасної України. Народилась письменниця місті Новоград- Волинський в шляхетній родині з глибокими культурними та освітніми традиціями. Батько-Петро Косач походив із заможного українського козацького роду, а Ольга Драгоманова - Косач (Олена Пчілка) - із роду Драгоманових, що належав до козацької старшини. Мама - письменниця, батько- юрист. Родина Косачів належала до аристократії, але при цьому всіляко підкреслювала свою українськість. Усі змалечку розмовляли українською, носили народні строї. Леся була другою із шести дітей Косачів. Навчилась читати у 4 роки, вишивати у 6. В 9 років пише перший свій вірш- «Надія». В 13 починає активно друкуватися в журналах, тоді ж і з’явився псевдонім - Леся Українка. У дівчинки було безліч талантів, вона вчилась гри на фортепіано в Ольги О’Коннор, дружини Миколи Лисенка, брала уроки малювання у Київській Рисувальній школі Олександра Мурашка. Була здібною до іноземних мов, яких знала більше десяти. В 19 років для своїх сестер написала Стародавню Історію Східних народів.Перша збірка її оригінальних поезій «На крилах пісень» з'явилася у Львові (1893), друге видання — в Києві (1904), там само вийшла й друга збірка «Думи і мрії» (1899), третя «Відгуки» (1902) — в Чернівцях. У другій половині 1890 р. письменниця звертається до драматургії. Перша драма - «Блакитна троянда»(1896), «Одержима»(1901), «В катакомбах»(1905), «Кассандра»(1907), «Руфін і Прісцілла»(1910), «Бояриня»(1910), «Лісова пісня»(1911), «Камінний господар»(1912), «Оргія»(1913). Через потребу постійного лікування Леся Українка об’їздила всю Європу, довгий час жила в Італії та Єгипті, три роки прожила в Криму, в Ялті. Любила бувати в театрі та опері, прекрасно розбиралася в мистецтві, скрізь записувалася до найкращих бібліотек, цікавилась новинками літератури. Вона була ерудованою співрозмовницею, мала багато друзів серед української інтелігенції. Леся Українка - це не просто ім’я, це символ української духовності, нескореного духу і безмежної любові до своєї країни.
