Гра-подорож
"Великі права маленької дитини"
Я хочу жить, я маю право
Я маю право на журнал,
Газету, комік і книжки.
Я маю право жить в добрі.
Я хочу їздить в табори
Я маю право, я - дитина.
А ще я хочу бути здоровою.
Я маю право на житло,
Батьків, освіту, і на друзів.
Сьогодні наша гра-подорож була присвячена правам дитини, називалась"Великі права маленької дитини". Кожен з вас повинен знати свої права і вміти ними користуватись. Знати права-означає вже наполовину володіти ними.В грі взяли участь учні 4класу ліцею #17 (кл. кер.), де змагалися у знанні своїх прав, пройшлися зупинками:"Казкова правова вікторина", "пошта казкових героїв" та " захищаємо права казкових героїв".
Давним-давно, ще у стародавні часи, у людей виникла необхідність відстоювати свої права. Спочатку це робили силою. Слабка людина не мала жодних прав, якщо в неї не було сильного покровителя, що бажав би допомогти їй у вирішенні спорів. Тривалий час діяв неписаний закон «Хто сильний, той і правий». Але коли виникли перші держави, правителі яких прагнули встановити загальний справедливий порядок і норми життя для усіх громадян, у людське суспільство прийшов закон права. Тепер держава ставала на захисті й сильного, й слабкого. Головним критерієм права стала справедливість, а не сила.. З тих пір минуло чимало століть. Держави створювалися, розросталися, процвітали або гинули. Чому? Як свідчить історія, правителі й уряд не завжди піклувалися про свій народ. Так, оголошуючи сусідній країні війну чи приймаючи яке-небудь політичне рішення, правитель прагнув задовольнити лише свої інтереси й зовсім не замислювався над долею простих людей.
Отже, людству потрібно було щось придумати, знайти такого захисника, який міг би примусити державу поступитися своїми інтересами заради інтересів своїх громадян і постійно піклуватися про них.Місію такого захисника взяла на себе міжнародна організація ООН.
В 1945 році, після закінчення Другої світової війни — найжахливішої і найжорстокішої війни за всю історію людства — народи багатьох країн вирішили, що задля збереження миру їм слід об'єднатися. Навіщо?
Для того, щоб будь-які конфлікти та суперечки між країнами в подальшому вирішувались не воєнним шляхом, а мирним, за столом переговорів. Саме з цією метою 1945 року була створена Організація Об'єднаних Націй (ООН). До речі, одним із її засновників була Україна.А 1948 року держави, що увійшли до ООН, підписали Загальну декларацію прав людини — документ, у якому вони пообіцяли одна одній і своїм народам забезпечити громадянські права й свободи, рівність усіх перед законом, особисту недоторканність, свободу совісті, можливість дотримуватись своєї релігії й багато іншого.
Загальна декларація прав людини — важливий і корисний документ. Але в ньому говориться про людей загалом — і жодного слова про дітей. Але ж діти потребують особливої уваги й захисту з боку держави.Саме тому 20 листопада 1989 року ООН прийняла окремий документ під назвою «Конвенція про права дитини». У ній держави беруть зобов'язання дотримуватись прав кожної дитини. І наша держава також підписалася під цим документом, а значить — пообіцяла світові піклуватися про своїх маленьких громадян.
