Зустріч із поетесою Віолеттою Кравченко
Сьогодні 19 травня в нас відбулася зустріч із молодою поетесою Віолеттою Кравченко. Провідний бібліотекар юнацької кафедри Світлана Жиркевич коротенько познайомила присутніх з творчістю поетеси.
Писати поезію Віолетта Кравченко Nezlamna Vi почала задовго до 24 лютого, коли на українську землю прийшли російські окупанти. Говорить, що просто не могла мовчати. І її думки, погляди, хвилювання почали виливатися у віршах. Вона ніде не навчалася їх складати, не замислюється над віршованими розмірами: ямб це чи хорей, не думає про строфи, рими, метрики, а просто записує те, що лине з самого серця.
«Мене виховували у любові до України, вчили шанувати і берегти наші культурні цінності, свободу. І коли росія вирішила все це відібрати, я просто не могла мовчати» - розповідає Віолетта. - І не мовчати виходить саме у такій формі, у віршах. Вірші стали своєрідним художнім літописом війни. У такі непрості часи для нашої держави важливо, що у її поезії зібрана вся біль, розпач, жахи війни, в яку ніхто не хотів вірити. Та разом з тим оживають сила, хоробрість, відданість, честь, незламність, єдність народу України. Ці вірші неможливо слухати без сліз, в них вся туга, біль, правда. І молодь, що прийшла послухати вірші , сиділа, затамувавши подих, і люди старшого віку не стримували сліз...
На нашу зустріч завітала Валентина Слуквіна –лікар-стоматолог за фахом, а за покликом душі – романтик, жінка, яка понад усе любить пісню, гітару і людей. В її піснях вкладено всю душу.
Працівники бібліотеки дуже вдячна Віолетті Кравченко та Валентині Слуквіній за можливість почути вірші та пісні, за їх активну громадянську позицію .
Після нашої перемоги майбутні покоління мають пам’ятати, крізь що ми пройшли, та надихнутись відвагою і героїчною боротьбою наших воїнів, волонтерів, медиків, цивільних громадян.
