Етномікс
"Калита калита з чого ти вилита"
Ця калит не нам, а ЗСУ.
Я Господа благаю, в Андрія прошу:
Щоб цю Калиту їм вдома смакувати.
Зима приносить нам багато теплих родинних свят, традицій та обрядів.
3 давніх-давен славилася Україна таким звичаєм, як святкування на Андрія. КАЛИТА- день Святого Андрія Первозванного. Це найвеселіше свято із жартами і гумором, спільною роботою випіканням калити й іграми з нею. Увечері на Андрія хлопці і дівчата сходились разом до просторої хати з привітною господинею. Там вони грали в різні ігри, розповідали небилиці та випікали калиту.
Калита — це великий корж із білого борошна, який пекли усі дівчата разом, адже кожна мала взяти участь у готуванні калити. Тому тісто місили по черзі від найстаршої до наймолодшої дівчини. Тісто солодке, з медом, а зверху коржа оздоблювали сухими вишнями чи родзинками і запікали так, щоб важко було вкусити. Посередині коржа обов’язково мала бути дірка, через яку протягували червону нитку або стрічку, за яку високо підвішували калиту до сволока посередині хати, щоб хлопці могли у стрибку дістати його зубами.
Сьогодні, молодші читачі бібліотеці-філії №5, учні 2 - го класу разом зі своєю вчителькою Подобайло Оленою Юр'ївною завітали до української хати, де на них чекала гостинна господиня,яка частували їх варениками з узваром, та грали в гру "Калита". Цього року Калита була незвична, в національних кольорах. Та ворожіння були не на майбутнє - мрія одна - під мирним небом жити.
Печіть і їжте українське!
Неважливо :в селі а чи в місті!
Бо з нами Бог та Андрій Первозванний!
З днем Калити, краю коханий!
