Виставка-персоналія
"Невтомний шукач щастя і свободи"
(до 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди)
Григорій Сковорода народився на Полтавщині в с. Чорнухи. Закінчивши дяківську школу, у 16 років вступив до Києво-Могилянської академії. Розпочав співочу кар'єру в придворній капелі імператриці Єлизавети.
Філософ чимало подорожував. Його мандрівка Європою тривала 5 років. Повернувшись до України розпочав викладанняу Переяславському, Харківському колегіумах. У Сковородинівці на Харківщині завершився його життєвий шлях, але не духовний.
Був дуже різнобічною особистістю - крім філософії, захоплювався музикою, поетикою, байкарством. Перекладав з латинської, грецької, церковнослов'янської, польської, німецької та інших мов, які вивчав у Києво-Могилянській академії.
"Український Сократ" вважав, що сенсом людського існування є самопізнання. Чимало його творів мають назву "Розмова з ...", "Діалог". Григорій Савич писав староукраїнською мовою.
"ЖИТТЯ-ЦЕ МАНДРІВКА ДО ІСТИННОГО ЩАСТЯ", "БЕРИ ВЕРШИНУ І МАТИМЕШ СЕРЕДИНУ", "З УСІХ УТРАТ ВТРАТА ЧАСУ НАЙТЯЖЧА"- мудрі слова Сковороди, які перетікають зі століття у століття, залишаються актуальними.
