Народознавча інформина "Різдво на Поліссі"
Свято Коляди наші предки відзначали 6-7 січня. До Святвечора наводили лад у господарстві. Уся рідня мала зійтися в рідну хату. Не можна десь на чужині заночувати, бо цілий рік буде блукання по світу. Як тільки на небі з'явиться перша зірка - це найперше віщування, що потрібно сідати до столу. Одягнені у вишиванках члени сім'ї чекали господаря , який вносив у хату Коляду (сніп жита), в'язочку сіна. На столі ложили сіно, по кутках часничок, розсипали зерна проса, щоб зло не лізло в хату. Далі стелили рушник. Обов'язковими мають бути кутя, хлібина із встромленою в неї свічкою. Далі подають дванадцять страв, серед яких бульба, капуста, гриби, смажена риба, вареники, голубці з пшоном, борщ, боби, кисіль, сіль, узвар. Вірили поліщуки- скільки в мисці зерняток куті, стільки душечок завітає в світлицю, щоб гуртом повечеряти. Після прочитання "Отче наш" господар з мискою куті обходив худобу, по тому повертався до столу, за яким починали співати колядки. Після вечері в тарілках залишали залишки їжі для померлих родичів, з чистими ложками. Якщо у рідному селі чи місті проживали бабусі і дідусі, то онуки обов'язково несли святкові страви. А ввечері гурти молоді ходили колядувати із звіздою, славлячи народження Христа.
