«Життя коротке, Нація – вічна, а я щаслива – отут і вже…»

Матіос М. Щоденник страченої : психологічна розвідка / М. Матіос.  – Львів : Піраміда, 2005. – 186 с.

Щоденник страченої – твір, що потребує осмислення й аналізу. Головна увага автора  зосереджена на дослідженні внутрішньої драми закоханої людини. Книга написана у формі жіночого щоденника та налаштовує читача на сприйняття глибоко інтимної, суб’єктивної сповіді жінки, яка перебувала на  межі життя і смерті. Це історія бурхливої трагічної пристрасті, «історія великої печалі».

Сюжетна лінія доволі проста, а здійснюється  завдяки нестримному потоку свідомості. До такої форми швидко звикаєш та насолоджуєшся, і мовою, і думками героїні або автора.

Літописець полюсів людського життя – легального й прихованого – Марія Матіос у «Щоденнику страченої» демонструє елементи психологічного трилера, в якому органічно поєднано сюжет і потік свідомості, детективність розповіді і новелістичний фінал, тілесну чуттєвість і психоаналітику.

Матіос М. Майже ніколи не навпаки : сімейна сага у новелах / М. Матіос. - Львів : Піраміда, 2007. - 176 с.

Красива сімейна сага, яка здивує вас своєю відвертістю і такою якоюсь праведною грішністю. Це історія про гуцулів, історія честі і справедливості, така, якою бачить її кожен з героїв. Вони не чекають Божого суду, не бояться Божого гніву. Вони чинять за велінням серця і з власного бачення ситуації. Хоч вони такі ж українці, як і ми, та все ж у них свої закони, свої принципи і свій особистий лік гріхам.

Композицію роману складають три новели: «Чотири-як рідні-брати», «Будьте здорові, тату», «Гойданка життя». Три переплетені між собою новели про незвичайне життя звичайних людей у селі. Про смерть, про відносини у великій сім’ї, про кохання і зраду, про війну і радянську владу.

Композиційним стержнем роману є головна думка: все чує над собою владу минущості…окрім любові. За словами самої авторки, її книга про те, що може людське серце, вражене любов’ю і ненавистю, радістю і заздрістю.

Матіос М. Солодка Даруся. Драма на три життя / Марія Матіос. - 4-те вид. - Львів : Піраміда, 2005. - 171 с.

Криваві сторінки історії України у долях звичайних людей, які воліють лише одного: жити і господарювати на власній землі. Це драма на три життя у зворотній послідовності подій. Так правдиво змальовано згорьовані долі на прикладі одного буковинського села, Черемошна. Понад 50 років село знаходилося під владою трьох імперій, але такої ницості і підступності з боку влади «других совєтів» воно не знало. Ця влада не гребувала нічим: мордувала, вбивала, примусово-добровільно зганяла у колгоспи, улещували цукерками дітей, випитуючи у них про батьків. Все це є загальновідомим. У книзі це виступає фоном, першопричиною усіх бід, лихоліття, тяжких трагедій.

 Солодка Даруся – дурна, дивна… «Не від роду - від судьби», «Але вона не дурна, то люди думають, що вона дурна, бо не така, як усі». Даруся не годна зрозуміти, чому через те, що вона говорить з квітами і деревами, про неї думають як про дурну, хоча деякі її односельці вчиняють дії до смішного безглузді, проте ніхто їх не вважає дурнями. А люди ж бо іноді гірше звіра, страшніше пропасниці, лютіші зими морозної. А хіба винне дитя в гріхах батьків. Та й гріхи, по правді надумані, висмоктані із забобонів, змішані з релігією і людськими заздрощами.

Щемка книга про загублені долі, що написана живою, співочою мовою: тут і буковинська говірка, і суржик, і різноманітні жаргони.

Матіос М. Москалиця. Мама Маріца - дружина Христофора Колумба / М. Матіос. - Львів : Піраміда, 2008. - 112 с.

Подвійна книга Марії Матіос «Москалиця» складається з двох великих оповідань: «Москалиця» та «Мама Маріца - дружина Христофора Колумба». Це розповіді про трагічну долю жінок у повоєнній Україні. Твори підтверджують думку про те, що немає меж жіночій винахідливості в часи смертельної небезпеки. І немає страху, який позбавив би жінку волі чинити опір. І немає людини, здатної розгадати таємницю жінки, що вона береже протягом усього життя як власну честь.

Немає межі жіночій винахідливості в час смертельної небезпеки. Немає страху, який позбавив би жінку волі чинити опір. Немає людини, здатної розгадати жінку, яка тримає свою таємницю впродовж життя, як тримає власну честь... Кожна жінка могла би створити свою галерею подібних істин. Проте Марія Матіос у повісті «Москалиця» відстоює саме таку філософію. Марія Матіос вкотре не щадить свого читача: більш трагічного сюжету, ніж той, що його пропонує письменниця в повісті «Мама Маріца – дружина Христофора Колумба», мабуть, важко буде відшукати у світовій літературі. Цього разу вона вдалась до однозначно татуйованої теми, яка проте, не викликає й тіні відрази чи неприйняття. Письменниця викладає сюжет так, ніби балансує лезом бритви, боячись поранитись самій і боячись поранити читача. Проте без сліз тепер не обійдеться. Оповідь Марії Матіос про бездонність материнської любові співмірна хіба що з грецькою трагедією чи народним епосом.

Матіос М. Чотири пори життя / М. Матіос. - 2-е вид. - Львів : Піраміда, 2011. - 264 с.

Психологічно-філософський роман, написаний у 1995 році та виданий у 2009,  складається з чотирьох розділів, яким відповідають чотири життєвих етапи: ранок, день, вечір і ніч. Досліджуючи життя, головна героїня виводить свою формулу пріоритетів («Справедливість – це ти коло мене, твоє світло, яке світліше за всіх президентів і за всі розпусні принади мого регламентованого буття») та чеснот («Правди нема. Правда – це дуже бридка реальність. Все решта – ілюзії»). Водночас вона зводить нанівець увесь аналіз, роздумуючи, як «безглуздо – намагатися прозирнути на себе сьогоднішніх з учорашнього»

Таким є лейтмотив ранніх творів авторки, представлених у книзі.

Матіос М. Кулінарні фіґлі. - Львів: Піраміда, 2009. - 264 с.

«Кулінарні фіґлі» – це оновлене видання «Фуршету від Марії Матіос». Це здоровий гумор і міні-енциклопедія сімейного життя самодостатньої жінки, яка знає, що сміх і смачна кухня уміють підтримати здоровий дух у тілі людини так само, як нехитрі знання неписаних законів і народних звичаїв, свого і чужого минулого.

Беручи до рук «Кулінарні фіґлі» Марії Матіос, не забудьте прихопити «слинявчик», бо від цього смачного й життєрадісного читання вам не раз тектиме слинка із підборіддя – і аж до пазухи. Ну, й на здоров’я! Адже такою різною в українській літературі вміє бути, мабуть, тільки вона: трагіком у «Солодкій Дарусі» чи «Мамі Маріці...» і фіґляркою та жартівницею у книзі кулінарних рецептів. Насолоджуйтеся смаком українського слова і українських страв від Марії Матіос! P.S. Усі подані в книзі рецепти – правдиві, не дорогі і розраховані на щоденну сімейну кухню.

Матіос М. Вибрані сторінки з автобіографії / М. В. Матіос. - Львів : Піраміда, 2011. - 368 с.

Ця книга, окрім знайомства з письменницею, проливає світло на історію виникнення усіх героїв книг Марії Матіос. На сторінках книги не лише відкриваєш для себе сторінки з біографії, а й зустрічаєш знайомих героїв. І виявляється, що всі вони походять з життя оточуючих письменниці.

Реальний час, що пливе крізь живі людські долі, і реальні люди, що пливуть крізь плинний час, – такими є основні мотиви книжки «Вирвані сторінки з автобіографії» найпопулярнішої української письменниці Марії Матіос. Книга-дайджест «населена» багатьма відомими і невідомими людьми і подіями, які й складають історичну, психологічну, ідеологічну, культурну та побутову мозаїку українського життя перетину ХХ і ХХІ століть. У «Вирваних сторінках...» міститься безліч цікавих фактів про нелегку долю буковинців, мешканців казкових, але не надто щасливих теренів. Скільки то історичних поворотів спіткало Буковину, де люди просиналися в іншій країні, а гіршим з них, просто катастрофічним, був перехід під владу «страни савєтав».  Недаремно сама письменниця називає «Вирвані сторінки...» «не просто автобіографією, а стовідсотковою книгою про сучасність і сучасників».

Матіос М. Нація. Одкровення / М. Матіос. – Львів : Піраміда, 2006. –  204 с.

Герої «Нації» понад усе хочуть зберегти гідність. А гідність не має національності, як, за словами авторки,  не має її кров. Все чого хотіли герої цієї збірки історій – це говорити рідною мовою, жити на рідній землі. Тому й боролися до останнього подиху із зайшлим червоним режимом. Читач не знайде тут кривавих боїв, диверсій, розправ. Лише крик понівечених душ.

Письменниця не творить чорних і білих персонажів. У кожному героєві досить суперечностей, а в кожній історії – недоговореності. Ніхто не є однозначно засуджений і ніхто не є абсолютно кришталевий. А над цим клубком людських пристрастей і конфліктів, немов у античній трагедії висить безжальний фатум, який прирікає людей на довгу, несправедливу та апріорі програшну боротьбу. Тому подібно античній трагедії «Нація» викликає в нас співчуття і страх. Співчуття, бо нещастя сталось із звичайною людиною. Страх, бо з кожним може статись те саме...

Матіос М. Армагедон уже відбувся : повість / М. Матіос. - Львів : Піраміда, 2011. - 112 с.

Сторінки книги - це майже «дантові кола» однієї людини, які потрібні письменниці, щоби пізнати Істину головного персонажа, який весь вік після вбивства людини думає про «вавилонську вежу» свого життя, яка має колись звалитися. Марії Матіос доконче потрібно через історію Івана Олексюка наблизити читача до розуміння Іванової правди - причини, його істини: ХОТІТИ ЖИТИ. Бо насправді істина для всіх одна. От тільки, «якби запізнитися вмерти. Або народитися». Увага до найтонших деталей, глибокий психологізм і прискіплива любов до того, чиє «тіло душі» по живому ріже її письменницький «скальпель», – незмінні прикмети стилю Марії Матіос.

Матіос М. Черевички Божої матері / М. Матіос. - Львів : Піраміда, 2013. - 208с.

Черевички Божої матері – це трагічна буковинська історія червня-липня 1941 року, в якій і справді нема пересичення правдою.

Іванка Борсук - головна героїня книжки, що перекочувала зі сторінок повісті «Москалиця», у свої дванадцять рочків розуміє найголовніше: що є Добро і що є Зло. Бездоганне знання народних традицій і гуцульських вірувань, людської психології та історичних фактів і на цей раз дозволили Марії Матіос відтворити особливу драму людини ХХ століття на території, яку історик Тімоті Снайдер назвав «кривавими землями».

Матіос М. Приватний щоденник. Майдан. Війна... / М. Матіос. - Львів : Піраміда, 2015. - 356с.

«Приватний щоденник», мабуть, найочікуваніша книжка Марії Матіос, якою відома українська письменниця «загартовує правдою» про ексклюзивні події Майдану та триваючої війни, учасником чи свідком яких вона була. Це свого роду хроніка, що починається з кінця 2013-го і до середини літа 2015-го року. І крізь цю призму письменниця дуже зворушливо і дуже чуттєво описує маленькі історії українських родин, життя яких болючими втратами та глибокими ранами назавжди змінив Майдан... змінила війна... А ще – свої історії «про конкретні битви за дуже конкретних людей».

Матіос М. Букова земля. Роман-панорама завдовжки у 225 років / М. Матіос. – Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2020. - 356с.

Класичний роман провідної української письменниці Марії Матіос «Букова земля» – це захоплива і зухвала сага завдовжки у 225 років, пропущена через історії п’яти родин різного суспільного рівня і статусу, а також історичних персонажів, так чи інакше пов’язаних з Буковиною. Землероби, скотарі, воїни, посли і міністри постають повноправними творцями не лише приватної, а й загальноєвропейської історії. Недаремно авторка означила жанр свого твору як роман-панорама. Географія його подій простягається від крихітного буковинського хутора Сірук – до Відня, Берліна, Бухареста, московії і Берна. А обрамленням роману виступає особливий сюжет зі Станиці Луганської літа 2014 року.

І як завжди у книжках Марії Матіос, окремим персонажем є мова з її неповторною лексичною розкішшю і гуцульським чаром.

Матіос М. Мами / М. Матіос. – Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2023. – 288с.

Що лишається матері, коли життя забирає у неї найцінніше – власну дитину, і вона опиняється у прірві відчаю і безсилля? Де вона бере сили не збожеволіти від невимовного болю і вселенської скорботи, які вже навічно оселилися у її серці?

У своїй новій книзі Марія Матіос розповідає історії п’яти жінок. Усі вони – різні, у кожної своя доля, але об’єднує їх одне – найстрашніше, що може спіткати маму, – втрата єдиного сина. Кожна переживає горе по-своєму, а разом вони доповнюють одна одну і розкривають усю глибину й розпач трагедії осиротілого материнства.

«Мами» – важка, драматична книга. Неможливо не співчувати її героям, як неможливо не звернути увагу й на гострі питання, які порушує відома українська письменниця у своїй найновішій книзі.