«Козацтво в історії України» ( до Дня українського козацтва)

Гуржій Олександр. Козацька Україна. Боротьба за державу (ХVI-XVII ст.) / Олександр Гуржій, Тарас Чухліб. – Київ : Арій, 2020. – 368 с.: іл. – (Таємниці історії).

На сторінках цієї книги висвітлено найважливіші події, пов’язані з історією українського козацтва від часу його виникнення на зламі ХV – XVII cт., зокрема запеклу боротьбу з войовничими кочівниками за рідну землю й православну віру. Особливу увагу приділено яскравим постатям Війська Запорізького, їхній політичній і державній діяльності. Відображено українсько-польсько-литовські взаємини, а також місцеві традиції державотворення періоду Київської та Галицько-Волинської Русі.

У книзі розкрито морально-етичний кодекс поведінки воїна січовика – мужність, побратимство, лицарство, рівність, вірність, честь, добра слава, боротьба проти ворогів віри, оборона вітчизни; родинний принцип організації, демократизм; особливе ставлення до жінки, аскетизм тощо. Значне місце відведено козацькій ментальності, способу життя, які визначали воєнне ремесло й належність до військової спільноти.

Чухліб Т. В. Булава проти скіпетра. Україна у Великій Північній війні 1700-1721 років / Т. В. Чухліб. – Київ : Арій, 2019. – 352с.: іл. – (Таємниці історії).

У книзі розкрито міжнародне та воєнно-політичне становище Українського гетьманату на чолі з І. Мазепою, СІ. Скоропадським та П. Орликом під час загальноєвропейської Північної війни 1700 -1721 років. Особливу увагу звернуто на створення пам’яті про ці події за наказом та участі царя Петра І в історіографії Російської імперії XVIII століття.

Політичну ситуацію на Правобережній, Лівобережній та Запорозькій Україні схарактеризовано у зв’язку воєнними діями і дипломатичними відносинами між Шведським королівством і Московським царством, а також Річчю Посполитою, Османською імперією та Кримським ханством. Проаналізовано українсько-шведські взаємини, а також джерела написання під час згаданої війни визначної пам’ятки політико-правової думки – «Пактів та Конституцій законів і вольностей Війська Запорізького» 1710 року.

Кралюк П.М. Чорна рада / Петро Кралюк ; худож.-оформлювач О.А.Гугалова-Мєшкова. – Харків: Бібколектор, 2019. – 201с.: іл.

Петро Кралюк (нар. 1958р.) – доктор філософських наук, професор, голова Вченої ради Національного університету «Острозька академія». Є автором численних робіт з історії культури України, зокрема її філософської думки. Створив власну концепцію історії філософії України, яка різниться від загальноприйнятої. Відомий також своєю публіцистикою на шпальтах газет «День», «Дзеркало тижня» та сайті радіо «Свобода».

В своїй книзі Петро Кралюк розповідає про події, які передували Ніжинській чорній раді 1663 року, а також про її наслідки. Особливо звертається увага на діяльність таких гетьманів і козацьких проводників, як Іван Виговський, Юрій Хмельницький, Яким Сомко та Іван Брюховецький. Автор намагається показати, яку роль відіграла означена подія в контексті козацької революції середини XVII cтоліття. У виданні також розглянуто, як Ніжинська чорна рада знайшла відображення в козацькому літописанні та романі П. Куліша «Чорна рада».

Кралюк П. М. Богдан Хмельницький: легенда і людина / Петро Кралюк ; худож.-оформлювач О.А. Гугалова. – Київ : ДОВЖЕНКО БУКС, 2018. – 282 с. : іл.

У цій книзі йдеться про гетьмана Богдана-Зіновія Хмельницького. Але це не є традиційна біографія. Автор у першій частині говорить про те, як образ цього козацького ватажка трактувався в українській, російській, єврейській, турецькій татарській культурах. Показано, як відбувалася міфологізація цього історичного діяча. Друга частина книги – спроба подати неміфологізовану біографію Хмельницького, відобразити його діяльність як у широкому геополітичному контексті, так і в контексті подій на українських землях першої половини й середини XVII ст. Також розглядається питання про те, які реальні наслідки мала Хмельниччини для українських земель і для Європи загалом.

Кралюк П.М. Петро Конашевич-Сагайдачний – творець української нації? / Петро Кралюк ; худож.-оформлювач О.А. Гугалова-Мєшкова. – Харків : Фоліо, 2019. – 170 с. : іл.

Книга присвячена видатному полководцю, гетьману Петру Конашевичу-Сагайдачному. Автор приділяє увагу творенню образу цього персонажа як у історичній, так і художній літературі. Розглянуто його діяльність у контексті історичних подій на початку XVII ст. Провідною є думка, що Петро Конашевич-Сагайдачний часто опинявся в «точках біфуркації» і від його дій залежав подальший розвиток українських земель, зокрема це стосується чорноморських походів гетьмана, походу на Московію, а також участі в Хотинській битві. У цьому сенсі Петро Конашевич-Сагайдачний визначив низку векторів становлення новочасної української нації.

Сас П.М. Петро Конашевич-Сагайдачний : Чесний лицар / Петро Михайлович Сас . – Київ : Парлам. вид-во, 2020 . –  560 с. : іл. , покажч. імен : с. 538-551 . – ( Серія «Політичні портрети»).

У книзі грунтовно висвітлено біографію славетного запорозького гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного, а також окреслено найважливіші віхи його владного періоду у Війську Запорозькому. Визначено час народження, соціальне походження, історичну форму прізвища, розглянуто освіту і виховання, склад родини П. Сагайдачного. На основі дослідження почерку запорозького гетьмана окреслено його психологічний портрет. Охарактеризовано політичну і дипломатичну діяльність П. Сагайдачного, зокрема щодо укладання польсько-запорозьких угод, контактів з організаторами Ліги християнської міліції, перським шахом, московським царем, відновлення 1620р. православної церковної ієрархії Київської митрополії. Висвітлено його командування козацьким військом під час польсько-московської війни 1617-1618 рр. Значну увагу приділено морським битвам Хотинської війни 1621р., а також її сухопутним операціям.

Журавльов Д. В. Мазепа : людина, політик, легенда / Денис Журавльов ; худож.-оформлювач М.С. Мендор. – Харків : Фоліо, 2020 . – 348 с. : іл. – (Великий науковий проект).

Іван Мазепа (1639-1709) – одна з тих знакових постатей української історії, життя та вчинки котрих і сьогодні викликають палкі суперечки. Мало кому випала така цікава та непроста доля за життя та після смерті. Приятель Петра І, один з перших кавалерів найвищого російського ордену Андрія Первозванного – і борець за інтереси Української козацької держави; будівничий величних соборів – і «Юда», відлучений від церкви, підданий анафемі, що проголошувалася з амвонів тих же соборів; неймовірно обережний майстер складних дипломатичних ігор – і людина, що зуміла поставити на карту все і, зрештою, програла найголовнішу і найризикованішу гру свого життя; блискучий світський кавалер у дусі розкішного, неповторного XVII століття, улюбленець жіноцтва – і чи не єдиний справді обдарований поет і музикант серед українських гетьманів… Про Мазепу ніколи не забували і прихильники, і супротивники української ідеї. Той, хто прочитає цю книгу, зможе створити свій власний варіант образу гетьмана Мазепи – одного з найколоритніших, найцікавіших українців за всю історію нашої країни.

Єнсен А. Мазепа. Історичні картини / Альфред Єнсен ; пер. зі швед. Н.Р.Іваничук ; худож.-оформлювач М.С.Мендор. – Харків : Фоліо, 2020 . – 183 с. : іл. – (Великий науковий проект).

Інший погляд на життя видатного українця викладено в книзі «Мазепа. Історичні картини» - це переклад історичної монографії Альфреда Єнсена, створеної в 1912 році. Постать Івана Мазепи по-різному переосмислюється й викликає різноманітні дискусії не лише в українській, але і в європейських спільнотах. Окрім цього, особистість та вчинки гетьмана постійно міфологізуються та романтизуються, овіюються численними теоріями, припущеннями і вигадками такою мірою, що навіть досвідченим науковцям важко відділити істину від вимислу. Дослідження Альфреда Єнсена не позбавлене суб’єктивних оцінок і висновків, проте в той же час становить неабияку вартість для українців, оскільки, по-перше, дозволяє поглянути на себе і свою історію очима видатного європейця, а по-друге, містить багато фактичного матеріалу, спогадів та листування, які можуть засвідчити невідомі моменти з життя Івана Мазепи та відкрити широкому загалу його об’єктивний портрет.

Таїрова-Яковлева Тетяна. Повсякдення, дозвілля і традиції козацької еліти Гетьманщини / Тетяна Таїрова-Яковлева ; пер. з рос. Т. Кришталовської. – Київ : КЛІО, 2018 . – 184 с. : іл.

У виданні в захопливій і легкій для сприймання формі на основі численних джерел описано домашній побут, зовнішній вигляд, одяг козацької старшини Гетьманщини (XVII – початок XVIII ст.). Приділено увагу ролі жінок цієї доби, які не соромилися втручатися у серйозні політичні справи нерідко керуючи своїми чоловіками й синами та демонструючи норовливу вдачу. Окремі розділи присвячено культурі, освіті, дозвіллю, нормам поведінки, уявленням про людські чесноти української еліти, яка, хоч і запозичила багато зі Сходу, а ще більше – із Заходу, не йшла шляхом простого копіювання, а зберігала і примножувала власні звичаї та традиції, створивши неповторне та колоритне суспільство.

Шановні читачі! Запрошуємо вас в читальний зал ЦМБ щоб ви могли ближче познайомитись з літературою по даній темі.