Загребельний, Павло. Твори в шести томах / Павло Загребельний ; редактор Й. Й. Брояк. – Київ : Дніпро, 1979 –1981.

Том 1: Розгін: роман,

Том 2: Диво: роман,

Том 3: Смерть у Києві: роман, Первоміст: роман,

Том 4: Євпраксія: роман, День для прийдешнього: роман,

Том 5: Дума про невмирущого, Європа 45: роман,

Том 6: Добрий диявол: роман, З погляду вічності: роман, Переходимо до любові: роман.

Загребельний, Павло.  Диво : роман / Павло Загребельний. – Харків : Фоліо, 2002. - 369 с. –   (Історія України в романах).

Перший історичний роман класика «Диво» – про Київську Русь доби Ярослава Мудрого, за часів якого сталося об'єднання руських земель і звели Софійський собор. Це вражаюча подорож у світ минулого, де відбуваються  дивовижні та величні події, що переплітаються на фоні століть.

Автор  майстерно  описує життєві шляхи своїх героїв. Зодчий Сивоок і князь Ярослав - фігури, що є втіленням мудрості та страждань. Їхні долі переплітаються на тлі будівництва величного собору Софії Київської, символу духовного і культурного розквіту.

Сивоок, для якого будівництво храму стає головною справою життя, трагічно гине і його ховають під плитами собору. Ярослав Мудрий вінчається в Софії на кесаря землі Руської. Але і він, дійшов цього ціною великих душевних втрат, зрікшись заради влади єдиного в своєму житті справжнього кохання.

 Твір написаний за науковими джерелами, докладно дослідженими. Але це художня творчість, державні, соціальні, культурні події відображені в загальних картинах, індивідуальних долях і характерах людей, в їхніх прагненнях і пристрастях.

Загребельний, Павло. Вигнання з раю. Левине серце : роман-дилогія / Павло Загребельний. – Київ : Радянський письменник, 1985. - 456 с.

Головні герої цієї дилогії – хліб, любов і сміх. Хліб вирощують у багатьох місцях на землі, отже, тут немає нічого надзвичайного. Любов, як відомо, процвітає при всіх соціально-економічних формаціях. Сміються теж усі. Але автор цієї химерної книжки намагається довести, що українці сміються по-своєму, вирощують сміх у своїх степах, як і пшеницю, сміються з себе, зі скіфів, з стародавніх греків, з чортів, відьом…

Сміх родив споконвіку в цих степах так само щедро й рясно, як пшениця й вишні. Він жив тут вільно й незалежно, вперто заперечуючи панування суворої логіки й здорового глузду. Він перетривав усе, щоб сьогодні загриміти на всю силу, остерігаючись лиш найбільшої загрози для себе –  одноманітності добробуту.

Загребельний, Павло. Гола душа : Повість  (сповідь перед диктофоном) / Павло Загребельний. – Київ : Преса України, 1992. – 153 с.

Повість «Гола душа» – це,  як зазначив сам автор, повість абсурду.  Це сповідь жінки про її шлях у владу. Звичайна собі авантюристка, малоосвічена, але самовпевнена і цинічна, Клеопатра Січкар зробила стрімку кар'єру. Вродливій жінці це було не важко, бо їй не потрібні ніякі таланти чи особливі здібності – все вирішувалось у ліжку. Клеопатра розумілася на чоловіках і платила їм данину, щоб вискочити вгору, вище й вище. От вона вже керівник,  має кабінет, секретаря, автомобіль, урядові телефони. Здається, так буде завжди, бо чи є така сила, що могла б змінити це?..

Загребельний, Павло. Дума про невмирущого. Кларнети ніжності : Романи / Павло Загребельний. – Київ : Молодь, 1985. – 232 с.

«Дума про невмирущого» розповідає про трагічну долю українського юнака, яка стала символом гідності й непереможності людського духу. В шістнадцять років він добровольцем пішов на фронт. Він мріяв бути вченим, а став солдатом, зустрівся віч-на-віч з війною і не відступив, мужньо бився з фашистами, захищаючи рідну землю, батька й матір, свою кохану. Тяжкопораненим він потрапив у полон, та й там, у нелюдських умовах концтаборів, не припинив боротьби, вмирав, повертався до життя і знову вмирав, але не підкорився…

«Кларнети ніжності» – пристрасна розповідь про історію з життя видатного поета – Павла Тичини.

Загребельний, Павло. Євпраксія / Павло Загребельний. – Київ : Дніпро, 1987. - 318 с.

Події в романі відбуваються на межі XI–XII століть. Онуку Ярослава I Мудрого київську княжну Євпраксію, коли їй було лише 12 років відправляють до Німеччини, щоб вона стала дружиною маркграфа Північної Саксонії Генріха Штаденського Довгого. Коли Євпраксії виповнилося 15 – вони одружуються. Але вже через рік Євпраксія стає вдовою. Генріх IV –імператор Священної Римської імперії, зачарований її вродою пропонує їй руку та серце, і Євпраксія стає германською імператрицею. Але доля молодої жінки складається трагічно: на чужині вона зазнає тяжких принижень і страждань, втрачає любов. Проте, долаючи злобу, чвари, інтриги імператорського двору, Євпраксія дістається рідної землі.

Загребельний, Павло.  Європа 45 : роман / Павло Загребельний. - Київ : Варта, 1995. - 528 с.

Час дії роману – заключний етап Другої світової війни.

Герої роману – люди різних національностей, різних поглядів і різної віри. Їх було семеро… Доля звела їх на війні, на ворожій німецькій землі, а ненависть до фашизму об’єднала. То був маленький інтернаціональний бойовий загін під командою українця Михайла Скиби. Голодні, загнані, зморені люди потрапили у самий вир війни і боролися з нею всіма своїми силами, подолали неможливі перешкоди, пройшли крізь пекельну небезпеку, щоб внести свою частку у Велику Перемогу, щоб мати можливість повернутися до рідних домівок, до вільного і щасливого життя.

Загребельний, Павло. Неймовірні оповідання / Павло Загребельний. – Київ: Радянський письменник, 19877. – 367 с.  

Чому так називаються ці оповідання? Справа не лише в тім, що дія відбувається в найрізноманітніших країнах (окрім України, Болгарія, Китай, Монголія, США, Югославія, навіть Візантія) і в найрізноманітніші часи (від XII до XX століття). Неймовірність – в самому змісті. Всі оповідання будуються за принципом: таємниця, загадковість, нез’ясованість – і цілком несподівана, найчастіше життєва проста розгадка. «Неймовірні оповідання» розкривають духовний світ сучасників автора, людей, що живуть в наприкінці XX століття.

 До книги увійшла  повість «День шостий» – про доблесть  воїнів у часи Другої світової війни.

Загребельний, Павло. Роксолана / Павло Загребельний. – Харків : Фоліо, 2007. – 685 с. – (Українська література).

Знаменитий роман відомого українського письменника Павла Загребельного «Роксолана» уже понад тридцять років перебуває в епіцентрі читацької уваги. Нічого дивного, адже цей твір мовби заново відкрив для нас одну з найлегендарніших українок усіх часів, яка волею долі з простої полонянки стала спочатку улюбленою, тоді офіційною, а згодом і єдиною(!) дружиною наймогутнішого султана в тисячолітній історії Османської імперії Сулеймана Пишного. Зрештою, це взагалі одна з найнеймовірніших світових історій. В османській династії не було жінки такої суспільної ваги, як Роксолана. Зачарувавши Сулеймана вродою, веселою вдачею та гострим розумом, донька українського (галицького) священика з Рогатина (теперішня Івано-Франківщина) Настя Лісовська понад тридцять років відігравала визначну роль у культурному та політичному житті імперії. Одна з найосвіченіших жінок свого часу, Роксолана-Хуррем (у перекладі «Хуррем» (Гюррем) — «та, що сміється»), приймала іноземних послів, листувалася з королями, впливовими вельможами та митцями. У дні розлуки (а Сулейман здійснив 13 військових походів) вони з султаном переписувалися вишуканими віршами перською та арабською мовами. У XVI ст. флорентійці навіть помістили у своїй картинній галереї парадний портрет Хуррем, для якого вона позувала венеційському художникові. То був єдиний жіночий портрет серед зображень бородатих султанів у тюрбанах. Хуррем будувала мечеті та благодійні споруди (госпіси, їдальні для паломників і бездомних) у Стамбулі та Османській імперії, і навіть мала благодійний фонд свого імені. Про Роксолану-Хуррем написано чимало книг, створено два популярні телесеріали, їй присвячено художні полотна, музичні твори (зокрема Симфонія №63 «Роксолана» Й.Гайдна) та інші. Роман для широкого кола читачів.

Загребельний, Павло. Тисячолітній Миколай : в 2-х т. : роман / Павло Загребельний. – Харків: Фоліо, 2004.

         Том 1 : Полювання на хлястики. – 398 с.

 «Тисячолітній Миколай» – науково-фантастичний роман про чоловіка, який прожив більше десяти століть – з часів Володимира і до перебудови. Був дружинником князя Володимира, їздив до Візантії, звідки привіз на Русь нову віру. З посольством Богдана Хмельницького Миколай Несміяновський їздив до Москви. Пережив Голодомор 1932–1933 рр., лейтенантом пройшов кривавими дорогами Другої світової війни, а у мирний час став ученим-агрономом.

Загребельний, Павло. Тисячолітній Миколай : в 2-х т. : роман / Павло Загребельний. – Харків: Фоліо, 2004.

                 Том 2 : Залізні зуби. – 460 с.

«Тисячолітній Миколай» – науково-фантастичний роман про чоловіка, який прожив більше десяти століть – з часів Володимира і до перебудови. Був дружинником князя Володимира, їздив до Візантії, звідки привіз на Русь нову віру. З посольством Богдана Хмельницького Миколай Несміяновський їздив до Москви. Пережив Голодомор 1932–1933 рр., лейтенантом пройшов кривавими дорогами Другої світової війни, а у мирний час став ученим-агрономом.

Загребельний, Павло. Я, Богдан : в 2-х кн. : роман / Павло Загребельний. – Київ :  Український центр духовної культури, 1994.

         Книга 1 : Битви. – 280 с.

Я, Богдан» – історичний роман-сповідь. Автор зображує події 1654 року під час національно-визвольної війни українського народу. Твір написаний у формі монологу Богдана Хмельницького, який розповідає про свій життєвий шлях. Роман цікавий роздумами й думками гетьмана про долю України. Богдан не просто розповідає, він ніби розмірковує і пояснює свої вчинки, в яких розкривається не лише як мудрий державний діяч, полководець, а і як звичайна людина зі своїми слабкостями й пристрастями.

Загребельний, Павло. Я, Богдан : в 2-х кн. : роман / Павло Загребельний. – Київ :  Український центр духовної культури, 1994.

         Книга 2 : Нестями. – 386 с.

Я, Богдан» – історичний роман-сповідь. Автор зображує події 1654 року під час національно-визвольної війни українського народу. Твір написаний у формі монологу Богдана Хмельницького, який розповідає про свій життєвий шлях. Роман цікавий роздумами й думками гетьмана про долю України. Богдан не просто розповідає, він ніби розмірковує і пояснює свої вчинки, в яких розкривається не лише як мудрий державний діяч, полководець, а і як звичайна людина зі своїми слабкостями й пристрастями.

Загребельний, Павло. Юлія,  або Запрошення до самовбивства : роман / Павло Загребельний. – Харків: Фоліо, 2002. – 351с.

Події роману «Юлія, або Запрошення до самовбивства» відбуваються в Ташкенті під час великої війни. Роман покохав Юлію. Вона – його Джульєтта, жінка його долі. Та Юлія, кажуть, померла від тифу, або просто пропала, та Роман шукає її усе життя. На його обріях несподівано і негадано з’явилися інші жінки і так само зникали, своєю смертю стверджуючи: «разом щастя не буває,  хтось має загинути, нехай то буду я». він жив далі і все частіше приходили думки, що жінка може врятувати чоловіка від усього на світі, навіть від самовбивства. А тепер і для Романа настав час виборювати у долі своє кохання. І, щоб захистити свою останню кохану Юлію, він вбиває себе.