Віртуальна виставка «Гордість української культури»

08.06.2022
Поділитись в соцмережах:

«Гордість української культури»

(Українські митці від минулого до сьогодення)

Що ми вкладаємо у поняття українська культура? За словами Івана Дзюби,  відомого українського літературознавця, письменника, громадсько-політичного діяча, це – «культура народу з більш як тисячолітньою історією, з багатою духовною спадщиною, з глибокими джерелами творчої енергії». Саме культурний рівень є надзвичайно вагомим та важливим у суспільному житті. Українська культура багато дала світові: народний фольклор, українське бароко XVII та XVІІІ ст., український авангард 20-х років ХХ ст., українське поетичне кіно… Перелік діячів, які сприяли розвиткові української культури – нескінчений. Пропонуємо ознайомитися лише з краплиною із того величезного океану українських митців, що створили невмирущі культурні цінності.

Чередниченко Дмитро. Павло Чубинський / Дмитро Чередниченко. – Київ : Видавничий дім «Альтернативи», 2005. – 376 с. ; іл.

У книзі йдеться про яскраву драматичну постать нашої історії – Павла Чубинського. Великий вчений зі світовим іменем, громадський діяч і педагог, поет і перекладач, актор і режисер, що був гнаний за всіх режимів, тепер своєю піснею об’єднав українців на творення нової держави. Його славень став державним гімном України. Роками автор книги працював у пошуках фактографічного матеріалу, пропагував і відстоював священне ім’я. Нарешті йому вдалося створити життєвий і творчий портрет цього, за словами Софії Русової, велетня української культури. Книга розрахована на широке коло читачів.

Коляда Ігор. Микола Лисенко / Ігор Коляда, Юлія Коляда, Сергій Вергун. – Харків : Фоліо, 2019. – 125 с. : іл. – (Знамениті українці).

Видатний піаніст, хоровий диригент, композитор Микола Лисенко (1842-1912) здобув блискучу освіту – закінчив природознавчий факультет Київського університету, потім захистив кандидатську дисертацію з біології, і йому пророкували блискучу кар’єру вченого. Але він обрав собі інший шлях, пов’язавши своє життя з музикою. Лисенко став піаністом-віртуозом. Він вчився у Римського-Корсакова в Петербурзькій консерваторії, однак усе своє життя присвятив пропагуванню саме української музики.

Інтереси Миколи Віталійовича були різнобічними: він створив Товариство любителів музики і співу, працював у Південно-Західному відділенні Російського географічного товариства, робив обробки народних пісень, написав 10 опер, вокальних творів, сонат, рапсодій, сюїт, полонезів, ноктюрнів… А ще він володів неабияким літературним талантом – одним із перших інтерпретував «Кобзаря» Шевченка, написав кілька фольклорних праць і взагалі був людиною високої ерудиції, енциклопедистом і багатогранно обдарованою особистістю. Так що Миколу Лисенка цілком справедливо називають гетьманом української музики.

Коломієць Ростислав. Лесь Курбас / Ростислав Коломієць ; худож. – оформлювач  О.Гугалова-Мєшкова. – Харків : Фоліо, 2020. – 121 с.: іл. – (Знамениті українці).

Шекспірівські слова «Весь світ – театр, і ми актори в ньому» були девізом життя Леся Курбаса, ім’я якого овіяно суцільними легендами і вигадками. Ще за життя його вважали титаном, творцем, пророком-інтуїтом. «Заручником вічності в полоні часу» вважає Леся Курбаса автор цього видання – режисер, театральний історик і критик, педагог, перекладач Р. Коломієць, доктор філософії, член-кореспондент Національної академії мистецтв України, професор. Ця книжка – остання робота автора у циклі видань «Вибрані сторінки сучасного театру», присвячених творчості провідних театрів, видатних акторів і режисерів.

Коляда Ігор. Казимир Малевич / Ігор Коляда; худож. – оформлювач  В. Карасик. – Харків: Фоліо, 2018. – 121 с. – (Знамениті українці).

Відомий художник і теоретик живопису, по праву і за походженням – художник української землі, приналежністю до якої він пишався, і саме від неї взяв увесь свій талант і самобутність. Один із лідерів авангардистської течії початку ХХ століття, засновник і гуру супрематизму, він був співзвучний часові, своїми роботами кидаючи виклик старому, пропонуючи сміливу яскравість контрастних фарб і просту геометрію форм свого «абстрактного» бачення навколишнього світу. Феномен Казимира Малевича у тому, що його інтуїтивні мистецькі пошуки та теоретичні узагальнення стали тим всепланетарним пророцтвом, яке визначає інтелектуальні творчі здобутки й наукові відкриття ХХІ ст.

Коляда Ігор. Соломія Крушельницька / Ігор Коляда; худож. – оформлювач О. Гугалова-Мєшкова. – Харків : Фоліо, 2020. – 121 с. – (Знамениті українці).

Соломія Крушельницька (1872-1952) – славетна українка, яка прославилася на весь світ завдяки своєму оперному співу, адже її сопрано справляло гіпнотичний ефект на слухачів. Народившись у селі Білявинці на Тернопільщині, вона вже за п’ять років після початку виступів домоглася загального визнання власного таланту і ще за життя отримала титул найвидатнішої співачки світу, звання «вагнерівської примадонни ХХ століття». Співати на одній сцені з уродженкою маленького українського села вважали за велику честь імениті тогочасні виконавці. І хоча видатна українка володіла вісьмома мовами, багато подорожувала, але українські пісні завжди виконувала в оригіналі й ніколи не забувала про Батьківщину.

Панасенко Тетяна. Олександр Довженко / Тетяна Панасенко; худож. – оформлювач О.Гугалова-Мєшкова. – Харків: Бібколектор, 2020. – 120 с.: іл.

Олександр Довженко (1894-1956)… Талановитий, харизматичний, натхненний, готовий у будь-яку мить до активної дії, до творчості… Добрий, легкий у спілкуванні, цікавий і приємний співбесідник, який лише своєю присутністю робив людей кращими, не допускав бруду у думках, у словах… Художник і письменник, захоплений красою й гармонією у житті, вражаючий широтою думки… Вимогливий і невтомний режисер із залізною силою волі, фільми якого стали новим словом у світовій кінематографії, а кінострічка «Земля» увійшла до десятки найкращих фільмів усіх часів і народів.

Дорошенко Олег. Василь Стус / Олег Дорошенко; худож. – оформлювач О. Іванова. – Харків: Бібколектор, 2020. – 121 с.

Трагічна доля судилася Василю Стусу (1938-1985) – талановитому українському поету, прозаїку, літературознавцю, правозахиснику, одному з найактивніших представників українського культурного руху 1960-х років. Він був людиною, не здатною на компроміси, яка завжди йшла шляхом правди і заплатила за це власним життям, людиною, яка з гідністю казала про себе: «…Голови гнути я не збираюся, бодай що б там не було. За мною стояла Україна, мій пригноблений народ, за честь котрого я мушу обставати до загину».

Горбачов Дмитро. Лицарі голодного Ренесансу/ Дмитро Горбачов; упорядник О Сінченко. – Київ: ДУХ І ЛІТЕРА, 2020. – 376 с.: іл. – (Серія «Постаті культури»).

Явище «український авангард» вперше прозвучало на Заході у 1973 році на лондонській виставці «Tatlin’s dream». Тоді там вперше були виставлені роботи світового рівня безвісних авангардистів України Василя Єрмилова й Олександра Богомазова. Це змусило згадати й інших відомих на весь світ майстрів, за походженням, вихованням, самосвідомістю та національними традиціями пов’язаних із Києвом, Харковом, Львовом, Одесою. Окрім зазначених, у книжці один за одним зринають портрети «найвірнішого сина України» Давида Бурлюка; поляка, який мав себе за українця, Казимира Малевича; професора Київського художнього інституту і бандуриста Володимира Татліна; засновниці української школи конструктивістської сценографії Олександри Екстер; митців «Культур-Ліги»; феноменального скульптора Олександра Архипенка.

Тетяна Яблонська /Вступна стаття та вірші Івана Драча. – Київ: Мистецтво, 2017. – 56 с.: іл. – Укр. мова.

Пропоноване видання – художня реконструкція альбому «Тетяна Яблонська» з віршами Івана Драча, написаними до кожної конкретної картини, який був надрукований у 1969 році. З ідеологічних міркувань весь його наклад у 4000 примірників було знищено. Радянська влада не допускала відходу художниці від соціалістичного реалізму та заборонила пропагувати нові тенденції у творчості Тетяни Яблонської, відомої, перш за все, знаменитою картиною «Хліб» (1949). Новий живописно-поетичний стиль майстрині, як і балади Івана Драча, просякнутий теплотою та лірикою у відображенні щастя й скорботи простої людини, що йшли наперекір ідеологічно-партійним засадам того часу. «Відлига» закінчилася. Видання розраховане на всіх, хто цікавиться розвитком образотворчого мистецтва, поезії та книговидання України.

Кузьменко Ольга. Група Скрябін та його друзі по сцені / Ольга Кузьменко. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2016. -192 с.

Група Андрія Кузьменка «Скрябін» засвітилася свого часу яскравою зіркою на українському музичному просторі, пройшовши шлях від синті-попу, постпанку і техно до неоромантики та популярного року. Склад групи змінювався, єдиним постійним учасником колективу від часу його заснування і до своєї смерті залишився Кузьма Скрябін – гуру та натхненник групи, талановитий композитор і співак, шоумен і ведучий. У книзі зібрано світлі спогади мами Андрія Кузьменка – Ольги Михайлівни, та друзів по сцені про історію створення групи «Скрябін» і творчий шлях Кузьми-сина, Кузьми-друга, Кузьми-музиканта, який за життя став культовим виконавцем, а тексти його пісень нині цитують і називають пророчими.