З музикою в серці. До 80-річчя з дня народження композитора Анатолія Андрухова

03.01.2019
Поділитись в соцмережах:

Анатолій Андрухов (1939 - 2010)

Анатолій Петрович Андрухов народився у селі Іванківці, що на Млинівщині, 1 січня 1939 року, саме тут він зробив свої перші кроки до царини музики. Батько митця, після повернення з фронту, разом із односельцями створив духовий оркестр. Згодом до гурту музикантів долучився і молодший Андрухов. Вже з дитинства талант до музики був  помітний, що і привело майбутнього композитора в Дубенську музичну школу, а згодом – у Рівненське музичне училище.

Після закінчення навчання Анатолій Петрович викладав у Млинівській дитячій музичній школі. З роками став завучем, а згодом – очолив навчальний заклад. Саме тоді Андрухов створив оркестр народних інструментів, який став творчою візитівкою не тільки Млинівщини, а й усього волинсько-рівненського регіону. У першій половині шістдесятих років минулого століття з’являється перший його композиторський доробок – пісня на слова поета Миколи Муляра «Млинове мій». Мелодія цієї пісні упродовж кількох десятиліть була музичною заставкою  Млинівського районного радіомовлення. Ще з одним земляком, і заслуженим працівником культури  України, Володимиром Гайбонюком пан Анатолій написав пісню «Рідний край». У своїй книзі «Служити Вітчизні» пан Володимир з теплотою згадує про музичного віртуоза-односельця.

Рідна сторона, односельці, мальовниче іванківське довкілля стали натхненням творчості Анатолія Андрухова.  Це можна простежити навіть за назвами його збірок вокально-хорових та інструментальних творів: «Я пісням дарую крила», «Від Ікви і до Горині», «Пісні рідного краю» та ще  десятка книг авторства самородка з Іванківців. Його «Млинівський вальс» та «Перемилівська полька» також стали вагомим  внеском у музичне краєзнавство.

Окрема гілка творчості композитора – оркестр народних інструментів із Млинова – у нього Анатолій Петрович вклав не тільки свій талант композитора, а й частку своєї душі. Оркестр виступав на сценах багатьох міст України, зокрема у  Києві та Львові. Протягом життя пан Анатолій керував колективами Острозького і Демидівського оркестрів народних інструментів.

 Із вісімдесятих років минулого століття і до останніх днів життя Анатолій Андрухов викладав у Рівненському музичному училищі, обіймав посаду  заступника директора цього навчального закладу. За особливі заслуги та вагомий внесок в культурне життя краю був нагороджений відзнаками та преміями, а саме премія імені Германа Жуковського, почесне звання «Гордість міста», звання заслуженого працівника культури України, та інші.

Джерела:

  1. Мазаний В.  Людина, яка мала серце-оркестр : Анатолію Андрухову присвячую / В. Мазаний // Вільне слово : Громадсько-політична газета. - 2010. - №21/18 берез./. -  С. 13
  2. Столярчук Б. Андрухов Анатолій  Петрович / Б. Столярчук // Столярчук Б. Митці Рівненщини : енцикл. довід. – Вид. 2-ге, доп. й перероб. – Рівне : О. Зень, 2011. – С. 310.