80 років від дня народження Анатолія Мартинека (31 березня 1940 – 3 лютого 2014)

01.04.2020
Поділитись в соцмережах:

Анатолій Іванович Мартиненко народився 31 березня 1940 року  у місті Дружківка, що на Донеччині. Український художник, графік, заслужений працівник культури України.

1957 року Анатолій Іванович закінчив Дружківську десятирічку.  Після закінчення школи і до 1960 року працював ливарником на Дружківському заводі газової апаратури. З 1950 року відвідував заводську студію образотворчого мистецтва. У 1960 році вступив до Дніпропетровського державного художнього училища.  Із 1965 - викладач Рівненської дитячої художньої школи, у 1970 році став її директором.

Працював в жанрі олійного живопису. Писав пейзажі,тематичні картини. У доробку близько 400 робіт. Вибрані роботи: "Автопортрет" (1970), "Передній край.Бійці"(1974), «Портрет геолога» (1976),серія «Барви острова свободи»(1982),серія «Полісся - край лелек» (1984 -1986 ),цикл «Рибалки Коблева» (1987 – 1988),серія «По Туві»(1985),серія «Фантастична реальність»(1997-1998).

Проілюстрував книги рівненських авторів: «Із вирію літ» С.Бабія (1992),«Моя родина – Україна» та «Кує зозуля» А. Андрухова (1994,1997), альманах «Погорина» (1994).

Був учасником понад 50 міжнародних, всеукраїнських і обласних художніх виставок та 28 – персональних (Рівне,Луцьк,Тернопіль, Львів).

У 1979 - 1980 - разом зі скульптором Олександром Музичуком вирізьбив дерев’яні скульптури казкових героїв для міського парку культури і відпочинку ім.Т.Г. Шевченка.

Останній мистецький проект – участь у Всеукраїнській акції (2012), коли за волинськими народними мотивами була розписана гігантська писанка висотою 4 м, що експонувалася на Хрещатику і Співочому полі в Києві. Виданий альбом «Анатолій Мартиненко. Живопис. Графіка» (2013),де представлено 130 робіт художника.

Полотна зберігаються в музеях і картинних галереях України та в приватних колекціях.

Визнання та нагороди:

·                     1986 - Член Національної спілки художників України

·                     1993 - Заслужений працівник культури України

·                     2009 - Почесна грамота Кабінету Міністрів України

·                     2014 - Лауреат «Міської мистецької премії імені Георгія Косміаді»

У 2015 році, для вшанування пам’яті А. І. Мартиненка, на фасаді Рівненської художньої школи, встановлено меморіальну дошку, а школі присвоєне його ім’я.

Живопис Анатолія Мартиненка:

 «Югославією» (1974), «Барви острова Свободи» (1981), «Полісся – край лелек» (1983), «Рибалки Коб­­лева» (1984), «Наслідки радіації» (1992), «Фантастична реальність» (2000), «Абрикоси цвітуть» (2002), «Покровський собор у Рівному» (2005), «Недільний ранок» (2009), «Травневий мед», «Хутір над Стиром» (обидва – 2012), «Хутір над р. Горинь» (2013); іл. до кн. – «Із вирію літ: Поезії» С. Бабія (1992), «Моя родина – Україна: Вокальні твори» (1994) та «Кує зозуля: Вокально-хорові твори» (1997) А. Андрухова, літ. альманах «Погорина» (1994; усі – Рівне).

 

 Використані джерела:

 

Анатолій Мартиненко : живопис, графіка; альбом. – К. : ВД "АДЕФ- Україна", 2013. – 136 с.

Снісаренко С. Це – моє місто...а це в ньому я / С. Снісаренко // Сім днів : рівненський тижневик. – 2011. – N 29. – С. 16

Снісаренко С. Міську мистецьку премію [імені Г. Косміаді] присудили Анатолію Мартиненку, посмертно / С. Снісаренко // Сім днів : рівненський тижневик. – 2014. – N 13. – С. 16

Снісаренко С. Директор художньої школи став заслуженим / С. Снісаренко // Сім днів : рівненський тижневик. – 2017. – N 46(16 листоп.). – С. 11

Кульчинська Г. "Він творив історію українського мистецтва" / Г. Кульчинська, Л. Костюк // Рівне вечірнє : Обласна газета. – 2014. – №10/6 лют./. – С. 13

Столярчук Б. Мартиненко Анатолій Іванович / Б. Столярчук // Столярчук Б. Митці Рівненщини : енцикл. довід. – Вид. 2-ге, доп. й перероб. – Рівне : О. Зень, 2011. – С. 203.

Цимбалюк Є. Барельєф вчителю – від вдячного учня / Є. Цимбалюк // Вільне слово : Громадсько-політична газета. – 2015. – №15/9 квіт./. – С. 14